Продовжуємо обговорення перших результатів реформи оплати праці державних службовців. У попередньому дописі ми зазначали про низькі зарплати, зокрема молодих спеціалістів.
Але це лише маленька складова великої проблеми. Нові умови оплати праці передбачають значну диференціацію, адже розбіжність починається вже зі встановлення посадових окладів для спеціалістів і керівного складу державних структур усіх рівнів. І така розбіжність перевищує 
15 разів (від найменшого – 7,5 тис. грн для спеціалістів до найвищого – 113,5 тис. грн для керівників).
До прикладу, відповідно до постанови КМУ від 29.12.2023 № 1409 посадовий оклад головних спеціалістів облдержадміністрацій становить 11,9 тис. грн, апарату
Верховної Ради – 37,9 тис. грн (у 3,2 раза більше), територіальних підрозділів деяких міністерств в областях – 23 тис. грн (удвічі більший). Для порівняння оклад операторів call-центру з обслуговування абонентів Київстар становить 20,5 тис. грн, продавців-консультантів у торгових мережах – 20 – 25 тис. гривень.
Одночасно, для місцевих державних адміністрацій цілком відсутні законодавчі можливості підвищити заробіток працівників за рахунок оптимізаційних заходів (скорочення посад, тощо).
Які мотиви лежать в основі такої, на нашу думку, необґрунтованої різниці? Риторичне запитання поки без відповіді…
Продовження – наступного тижня